19 лютого 2019 р. настоятель храму на честь святих рівноапостольних Кирила і Мефодія м. Черкаси, протоієрей Андрій Шиманович, взяв участь у круглому столі під назвою «Афганська війна (1979–1989 рр.): людські долі та історичні оцінки і висновки». Захід, який було присвячено 30-й річниці виводу радянських військ з Афганістану, відбувся у конференц-залі Навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького.
Окрім провідних істориків-науковців, випускників та студентів Черкаського національного університету у засіданні круглого столу також взяли участь безпосередні учасники бойових дій на території Афганістану, які розповіли присутнім про невідомі сторінки тих трагічних та неоднозначних подій.
У своїй доповіді, яка мала назву «Чи може християнин брати участь у військових діях та застосовувати зброю?», о. Андрій звернув увагу слухачів на наступні підтеми:
- співвідношення заповіді «не вбий» (Вих. 20:13; Втор. 5:17) із чисельними прямими повеліннями Всевишнього знищити ворогів Ізраїлю;
- закон Мойсея про захист себе, своєї родини та майна;
- біблійні витоки як радикального християнського пацифізму, так і невиправдано войовничих та надмірно мілітаризованих форм християнства;
- вчення перших отців Церкви (Юстин, Афінагор, Тертуліан, Кіпріан, Лактанцій) щодо неможливості для християнина перебувати на військовій службі;
- «блискавичний легіон» імператора Марка Аврелія і 40 святих Севастійських воїнів-мучеників;
- еволюція поглядів пізніших отців Церкви у бік концепції справедливої війни;
- Біблія про монополію держави на вчинення силових дій (Рим. 13:3-4).
Наприкінці свого виступу о. Андрій навів слова відомого сучасного богослова, професора теології Єльського університету, Мирослава Вольфа, який в одній зі своїх всесвітньо відомих праць, які вже стали богословською класикою, писав: «Віра у можливість повної відмови від насильства може народитись лише у тихому передмісті, але на випаленій землі, просоченій кров’ю невинних людей, ця віра не проживе й дня».